Багатостороння конвенція в рамках плану BEPS: набрання чинності в Україні

8 серпня 2019 року Україна надала Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) на зберігання документи про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування» (надалі – «Конвенція»). Відповідно, набрання Конвенцією чинності в Україні відбудеться 1 грудня 2019 року. Застосування положень Конвенції до двосторонніх угод України про уникнення подвійного оподаткування може початись вже з 1 січня 2020 року (детальніше – в розділі IV нижче).

Конвенція є одним з 15-ти Кроків, передбачених Планом BEPS (від англ. «Base Erosion and Profit Shifting») – проектом ОЕСР з розробки заходів протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку.

На сьогоднішній день Конвенцію підписали вже 89 країн. Вона залишається відкритою для підписання і очікується, що незабаром буде підписана іншими державами.

I. Сфера дії Конвенції

Метою Конвенції є автоматичне внесення змін до всіх чинних двосторонніх міжурядових угод про уникнення подвійного оподаткування (надалі – «двосторонні угоди»), які були зазначені відповідними державами, що підписали Конвенцію (надалі – «договірні держави»), в повідомленні до депозитарія (ОЕСР), що усуває необхідність двостороннього узгодження таких змін між окремими країнами.

Україна повідомила ОЕСР про намір оновити 76 двосторонні угоди, зокрема, угоди з Кіпром та Великобританією.

Відповідна двостороння угода буде регулюватися нормами Конвенції в разі одночасного дотримання таких умов:

• обидві договірні держави ратифікують Конвенцію; та
• обидві договірні держави повідомлять ОЕСР про бажання оновити свою двосторонню угоду через механізм Конвенції.

Планується, що в майбутньому Конвенція внесе зміни до більш ніж 2 000 двосторонніх угод, укладених між різними країнами світу.

II. Наслідки приєднання до Конвенції

Особливістю Конвенції є те, що вона може не вносити однакові зміни до всіх двосторонніх угод. Натомість, вона є гнучким інструментом і передбачає імплементацію різних варіантів своїх положень (на вибір договірних держав) щодо врегулювання низки питань, а також можливість відмови від внесення певних змін до двосторонніх угод.

Таким чином, наслідки підписання Конвенції можуть бути різними для різних двосторонніх угод. Для розуміння того, який вплив матиме підписання Конвенції на кожну конкретну двосторонню угоду, необхідно проаналізувати, які положення (і в якому варіанті) прийняла кожна з договірних держав, а також з’ясувати, чи обидві договірні держави повідомили ОЕСР про бажання оновити таку двосторонню угоду дією Конвенції.

III. Основні зміни, які приймає Україна у зв’язку з підписанням Конвенції

1) Мета двосторонніх угод

Вносяться зміни до тексту преамбул двосторонніх угод. Відповідно до таких змін, договірні держави мають намір усунути подвійне оподаткування без створення можливостей для неоподаткування або зниженого оподаткування шляхом уникнення або ухилення від сплати податків (в т. ч. шляхом використання резидентами інших юрисдикцій переваг двосторонніх угод через домовленості «treaty shopping»).

2) Запобігання неправомірному застосуванню двосторонніх угод (тест основної мети)

Двосторонні угоди будуть доповнені важливим правилом, спрямованим на запобігання зловживанню двосторонніми угодами – тестом основної мети.

Тест основної мети (Principal Purpose Test) передбачає, що надані двосторонніми угодами переваги не будуть застосовуватися до домовленостей/транзакцій, якщо основною (або однією з основних цілей) домовленості/транзакції є отримання переваг за двосторонніми податковими угодами. На практиці така зміна означає, що податкові органи зможуть оскаржувати застосування двосторонніх угод, ставлячи питання щодо мети створення компанії за кордоном та реальних підстав для здійснення виплат на користь такої компанії.

3) Доходи від відчуження акцій або часток, вартість яких походить здебільшого від нерухомого майна

Зазвичай, двосторонні угоди вже передбачають, що доходи, отримані резидентом однієї договірної держави від відчуження акцій або інших прав участі в особі, можуть оподатковуватись в іншій договірній державі за умови, що певна частина вартості таких акцій або прав походить від нерухомого майна, розташованого в цій іншій договірній державі. Тепер це правило застосовується, якщо в будь-який час протягом 365 днів, що передували відчуженню, дотримується умова щодо відповідного «граничного» значення вартості.

4) Постійне представництво

Конвенція вносить ряд змін, що стосуються випадків виникнення постійного представництва (наприклад, наслідки «розділення» контрактів, зміни переліку видів діяльності, які не призводять до виникнення постійного представництва, положення щодо протидії зловживанню через постійні представництва, розташовані у третіх юрисдикціях, та ін.).

5) Процедура взаємного узгодження та вирішення спорів

Визначено процедуру вирішення спорів, які виникають у зв’язку з застосуванням двосторонніх угод. Така процедура передбачає, що платник податку, який вважає, що дії однієї або обох договірних держав призводять або можуть призвести до оподаткування такого платника невідповідно до двосторонньої угоди, може звернутися до компетентного органу будь-якої з договірних держав із відповідним запитом.

Якщо компетентний орган вирішить, що запит платника є обґрунтованим, але сам орган не може прийняти рішення самостійно, справа повинна бути вирішена за взаємною згодою з компетентним органом іншої договірної держави.

IV. Набрання чинності та введення в дію

Конвенція набирає чинності з першого дня місяця, що настає після закінчення періоду в три календарних місяці, що починається з дати направлення ОЕСР на зберігання документа про ратифікацію. Для України датою набуття чинності буде 1 грудня 2019 року. Положення Конвенції можуть почати діяти для України не раніше 2020 року, а саме:

• Стосовно податків, утриманих у джерела з сум, сплачених нерезидентам – з 1 січня 2020 року.
• Стосовно усіх інших податків – для податків, утриманих стосовно податкових періодів, що починаються з або після закінчення періоду у шість календарних місяців з дати набуття Конвенцією чинності.

Дата, з якої положення Конвенції будуть застосовні до конкретної двосторонньої угоди України про уникнення подвійного оподаткування, залежатиме від дати набрання чинності Конвенцією у другій юрисдикції, яка є стороною такої угоди з Україною.

У разі виникнення питань, пов’язаних з очікуваним набуттям чинності Конвенцією в Україні та наслідками, які у зв’язку з цим виникають, ми будемо раді надати вам консультаційну допомогу.