Огляд ключових роз’яснень та консультацій контролюючих органів з питань трансфертного ціноутворення

Протягом липня 2020 року Державна податкова служба опублікувала низку важливих індивідуальних податкових консультацій (далі – «ІПК») з питань трансфертного ціноутворення (далі – «ТЦУ»). Деякі з консультацій стосуються останніх змін, внесених Законом України №466-ІХ до Податкового кодексу України (далі – «ПКУ»). Нижче викладено наш огляд, який містить короткі висновки, надані в таких консультаціях, а також коментар спеціалістів «Делойт» щодо деяких висновків, які потребують детального пояснення.

Індивідуальні податкові консультації

Усі ІПК можна знайти в «Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій» за відповідним номером консультації за посиланням.

Щодо визнання операцій з відступлення права вимоги контрольованими

(ІПК №3284, №3305, №3507)

Висновки:

• У разі передачі кредиторської заборгованості від одного резидента до іншого щодо кредиту, раніше наданого нерезидентом, зареєстрованим у країні, що входить до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 ПКУ (далі – «Перелік низькоподаткових юрисдикцій»), операція з визнання заборгованості перед кредитором-нерезидентом у нового боржника підпадає під визначення контрольованої за умови досягнення вартісного критерію.
• Господарська операція з відступлення права вимоги за кредитним договором (включно з основною сумою боргу за кредитом на користь української компанії та процентами за ним) первинним кредитором-нерезидентом, зареєстрованим у країні, що входить до Переліку низькоподаткових юрисдикцій, нерезиденту, який є пов’язаною особою з платником податків, підпадає під визначення контрольованої операції для платника податків за умови досягнення вартісного критерію.

Коментар «Делойт». Операція з відступлення прав вимоги щодо заборгованості резидента за кредитним договором одним нерезидентом на користь іншого нерезидента та операція з виникнення боргу у резидента перед нерезидентом не впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток у момент здійснення таких операцій, але можуть впливати на такий об’єкт у момент нарахування відсотків за таким боргом. Підхід щодо контролю з ТЦУ для вищезазначених операцій може бути аналогічним підходу щодо контролю операцій з отримання кредиту. У разі отримання кредиту така операція не є контрольованою, однак нараховані відсотки можуть бути визнані контрольованими. Отже, можуть існувати аргументи на користь того, що операція з відступлення прав вимоги щодо заборгованості резидента за кредитним договором одним нерезидентом на користь іншого нерезидента та операція з виникнення боргу у резидента перед нерезидентом не повинні бути визнані контрольованими, а проценти за таким боргом можуть бути контрольованими.

Щодо надання аудиторського висновку в межах запиту податкових органів

(ІПК №3206)

Відповідно до підпункту «й» статті 39.4.6 ПКУ, платник податків під час надання документації з ТЦУ повинен надати копію аудиторського висновку з бухгалтерської (фінансової) звітності, якщо аудит фінансової звітності є обов’язковим для такого платника податків. Такий висновок має містити інформацію про фінансовий стан та результати діяльності саме такого платника податків. Натомість подання консолідованої фінансової звітності не є обов’язковим.

Щодо надання повідомлення про здійснення операцій з сировинними товарами

(ІПК №3308)

Якщо платник податків здійснює контрольовані операції з експорту чи імпорту сировинних товарів за спот-договорами, такий платник податків зобов’язаний надати повідомлення про укладання відповідного договору (контракту) податковим органам. Для цього платник податків, який здійснює такі операції за спот-договорами, має використати чинну форму повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту. Водночас платник податків подає письмове пояснення, складане в довільній формі, в якому зазначає, що використовує форму повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту для подання повідомлення про заключення спот-контрактів на здійснення операцій з сировинними товарами.

Щодо питань контролю з ТЦУ операцій з нерезидентами окремих організаційно-правових форм

(ІПК №3164, №3283)

Висновки:

• Податковий кодекс України не передбачає ведення Державною податковою службою реєстру різновидів організаційно-правових форм нерезидентів, які включено до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток №480 від 4 липня 2017 року (далі – «Перелік ОПФ»).
• Якщо нерезидентом, організаційно-правову форму якого включено до відповідного Переліку, у відповідному звітному році сплачувався податок на прибуток, то господарські операції з таким нерезидентом не визнаватимуться контрольованими, за відсутності інших засад визначення операцій контрольованими. Фактична сплата податку на прибуток нерезидентом повинна бути підтверджена документом за формою, затвердженою законодавством країни резидентства та належним чином легалізована й перекладена відповідно до законодавства України.
• Операції з контрагентами – резидентами Німеччини та Польщі, які мають організаційно-правові форми, що не входять до відповідного Переліку ОПФ, не підпадають під визначення контрольованих.

Вищезазначені операції визнаватимуться контрольованими за умови, якщо контрагенти є пов’язаними особами з платником податку або операції здійснювалися через комісіонера-нерезидента.

Коментар «Делойт». З нашими коментарями з цього питання можна ознайомитися в попередніх інформаційних повідомленнях за посиланням.

Коментарі спеціалістів «Делойт», зазначені в цьому огляді, носять виключно інформативний характер та не мають бути використані платниками податків без детального аналізу конкретного питання за участю спеціалістів.

Ми будемо раді надати вам консультаційну допомогу стосовно тематики вищезазначених консультацій або щодо будь-яких інших питань з ТЦУ.