Огляд ключових роз’яснень та консультацій контролюючих органів з питань трансфертного ціноутворення

Ми продовжуємо тримати вас у курсі щодо роз’яснень контролюючих органів з питань трансфертного ціноутворення (далі – «ТЦУ»), нижче – наше чергове інформаційне повідомлення за період з травня до червня 2023 року, протягом якого Державна податкова служба опублікувала низку індивідуальних податкових консультацій (далі – «ІПК») з питань застосування правил ТЦУ, а також консультації в системі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – «ЗІР»).

Нижче викладено огляд, який містить короткі висновки, надані в таких консультаціях, а також коментарі спеціалістів «Делойт» щодо деяких висновків, які потребують детального пояснення.

Консультації у системі ЗІР

Детальніше з консультаціями, наданими в системі ЗІР, можна ознайомитись за посиланням.

Чи застосовується штраф при самостійному виправленні в Звіті про контрольовані операції та документації з ТЦУ інформації (код особи, код пов’язаності, код типу предмета операції, код сторони операції тощо) або при виявленні такої невідповідності контролюючим органом, але при цьому інформація щодо найменування особи – сторони контрольованої операції та вартісний показник контрольованих операцій не змінюється?

Категорія 131.10.

Податковим кодексом України (далі – «ПКУ») не передбачено застосування штрафних санкцій у разі самостійного виправлення платником податків методологічних помилок, допущених при складанні Звіту про контрольовані операції (далі – «Звіт про КО»), що не призвели до недекларування або несвоєчасного декларування контрольованих операцій у раніше поданому Звіті про КО.

Індивідуальні податкові консультації

Усі ІПК можна знайти в «Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій» за відповідним номером консультації за посиланням.

Щодо питань відображення в Звіті про КО операцій платника податків з продажу товарів із залученням непов’язаної особи-нерезидента, яка, зі свого боку, реалізувала такі товари на користь іншої непов’язаної особи, що включена до переліку низькоподаткових юрисдикцій

(ІПК №1776)

Протягом 2022 року платник податків здійснював продаж лікарських засобів із залученням непов’язаної особи-резидента Великобританії. Зі свого боку непов’язана особа-резидент Великобританії продавала зазначені товари на користь непов’язаної особи-резидента Республіки Узбекистан. Сума експортних операцій між платником податків та контрагентом з Великобританії у 2022 році перевищила 10 млн грн, а доходи платника податків від усіх видів діяльності протягом 2022 року перевищили 150 млн грн. Водночас Республіка Узбекистан включена до переліку низькоподаткових юрисдикцій, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Якщо в ланцюгу господарських операцій контрагент з Великобританії не виконує в такій сукупності операцій істотних функцій, пов’язаних з придбанням (продажем), не використовує в такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймає на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу), то такі операції вважаються контрольованими операціями між платником податків та контрагентом з Узбекистану. В такому разі платник податку повинен відображати в Звіті про КО всі операції, які відповідають визначенню контрольованих і були здійснені саме з контрагентом з Узбекистану, зважаючи на вимоги пп. 39.2.1.1 ст. 39 розділу І ПКУ. Водночас у відомостях про особу, яка бере участь у контрольованих операціях, щодо відповідного контрагента з Узбекистану має бути зазначений код підстави віднесення до контрольованої операції – 015 (господарські операції, що визнаються контрольованими відповідно до пп. 39.2.1.5 ст. 39 розділу I ПКУ).

Коментар «Делойт». Платнику податків може бути невідомим функціональний профіль контрагента чи країна подальшої реалізації продукції, оскільки операція здійснюється з непов’язаними особами. Таким чином, платнику податків може бути важко ідентифікувати такі операції. Водночас довести те, що контрагент не виконує суттєвих функцій та не приймає суттєвих ризиків, на практиці може бути досить складно.

Щодо віднесення операцій з отримання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги до контрольованих

(ІПК №1876)

Платник податків у 2022 році отримав безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від пов’язаної особи-нерезидента у сумі 3 млн доларів США.

Операції з отримання (повернення) поворотної фінансової допомоги враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Водночас згідно з приписами бухгалтерського обліку операція з отримання та своєчасного погашення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги не впливає на фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків. Отже, така операція не підпадає під визначення контрольованої.

Щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання Звіту про КО та Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній у період дії карантину, спричиненого коронавірусною хворобою COVID-19

(ІПК №732)

До платників податків, які у 2019 році здійснювали контрольовані операції та несвоєчасно подали Звіт про КО за такий рік (після 30 вересня 2020 року), за наявності можливості виконувати свої обов’язки щодо дотримання термінів подання звітності, застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.6 ст. 120 ПКУ, починаючи з 27 травня 2022 року.

Водночас до платників податків, які у 2021 році здійснювали контрольовані операції та несвоєчасно подали Звіт про КО за такий рік (після 30 вересня 2022 року), за наявності можливості виконувати свої обов’язки щодо дотримання термінів подання звітності, застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.6 ст. 120 ПКУ, починаючи з 1 жовтня 2022 року.

Щодо визнання операцій з нерезидентом зі «спеціальною» організаційно-правовою формою неконтрольованими у разі наявності відповідного підтверджуючого свідоцтва

(ІПК №1879)

Платник податку у 2021-2022 роках здійснював операції з непов’язаною особою-нерезидентом з організаційно-правовою формою, яка входить до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток, затвердженого Кабінетом Міністрів України, в обсягах, достатніх для визначення операцій контрольованими. Водночас платник податків має документи, надані нерезидентом, а саме Свідоцтво податкового резидента, яке видано податковим органом Республіки Польща, та Свідоцтво, в якому зазначено, що нерезидент у 2021 році оподатковується податком на прибуток підприємств за ставкою 19%, яка видана податковою інспекцією Республіки Польща.
Операції з нерезидентом не підпадають під визначення контрольованих, за умови, що у звітному році нерезидент сплачував податок на прибуток (корпоративний податок), і при цьому такі операції не підпадають під критерії, визначені пп. «а» - «в» пп. 39.2.1.1 ст. 39 розділу I ПКУ.

Коментар «Делойт». Законодавством не встановлено, яка саме інформація має міститися у свідоцтві, а також вимог щодо органу, який має видавати таке свідоцтво. Свідоцтво може містити інформацію, що підтверджує саме фактичну сплату податку нерезидентом у звітному році, а не будь-якими іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками або партнерами нерезидента тощо).

Підписуйтесь на наш телеграм-канал Deloitte Ukraine Voices! Тут ми регулярно публікуємо авторські новини, статті, подкасти та інші матеріали. Почуйте голоси експертів.

Перейти до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень

Перейти до: Україна: актуальні новини з трансфертного ціноутворення