Огляд ключових роз’яснень та консультацій контролюючих органів з питань трансфертного ціноутворення

Ми продовжуємо тримати вас у курсі щодо роз’яснень контролюючих органів з питань трансфертного ціноутворення (далі – «ТЦУ») і нижче представляємо наше чергове інформаційне повідомлення за період з липня по серпень 2023 року, протягом якого Державна податкова служба опублікувала низку індивідуальних податкових консультацій (далі – «ІПК») з питань застосування правил ТЦУ, а також консультації у системі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – «ЗІР»).

Нижче викладено огляд, який містить короткі висновки, надані в таких консультаціях, а також коментар спеціалістів «Делойт» щодо деяких висновків, які потребують детального пояснення.

Консультації у системі ЗІР

Детальніше з консультаціями, наданими в системі ЗІР, можна ознайомитись за посиланням.

Чи застосовуються контролюючим органом штрафні санкції, якщо платник податку подає Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній з відміткою «уточнююче» у зв’язку із самостійним виправленням помилок (у заголовній/табличній частинах) та чи передбачено термін для такого уточнення?

Категорія 131.10.

Подання платником податку уточнюючого Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – «Повідомлення про участь у МГК») (зокрема, з відміткою «уточнююче» у зв’язку із самостійним виправленням помилок) не звільняє від відповідальності, передбаченої п.п. 120.5 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – «ПКУ») у разі надання недостовірної інформації у Повідомленні про участь у МГК.

Яким чином буде враховуватись розмір доходу, отриманого при перебуванні на спрощеній системі з особливостями оподаткування, для обрахунку граничного розміру доходу для визначення операцій контрольованими?

Категорія 131.03.

До річного доходу платника, який у 2023 році перейшов на спрощену систему з особливостями оподаткування, також включається дохід, отриманий у цьому році під час перебування на єдиному податку третьої групи за ставкою 2% доходу.

Індивідуальні податкові консультації

Усі індивідуальні податкові консультації можна знайти в «Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій» за відповідним номером консультації за посиланням.

Щодо питань визнання операцій з імпорту товарів та послуг платника податків із пов’язаними особами-нерезидентами, контрольованими у разі оплати таких операцій через третю сторону, та відображення таких операцій у Звіті про контрольовані операції

(ІПК №2545)

У 2022 році платник податків здійснював імпорт товарів та послуг у пов’язаних осіб-нерезидентів, при цьому, відповідно до умов кожного договору поставки, оплата за такі товари та послуги здійснювалася на банківські рахунки третьої особи-нерезидента, яка також є пов’язаною особою та має укладені факторингові контракти з нерезидентами-постачальниками, які передбачають обов’язок платника податків погашати заборгованість перед ними на рахунки такої третьої особи.

Обсяг придбаних товарів та послуг у кожного з постачальників-нерезидентів у 2022 році не перевищує 10 млн грн, але загальна сума боргу платника податків, яка підлягає сплаті на рахунки третьої особи-нерезидента, перевищує 10 млн грн. Сума фактично здійсненої оплати на користь третьої особи-нерезидента у 2022 році не перевищує 10 млн грн. Доходи платника податків від усіх видів діяльності протягом 2022 року перевищили 150 млн грн.

Якщо обсяг операцій між платником податку та нерезидентами не перевищує 10 млн грн, такі операції, відповідно до пп. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ, не є контрольованими, тому Звіт про контрольовані операції (далі – «Звіт про КО») щодо таких операцій за 2022 рік не має подаватись.

Водночас якщо у наступних звітних періодах обсяг операцій з одним постачальником товарів/послуг перевищить 10 млн грн та операції з оплати за такі товари/послуги на рахунок третьої особи-нерезидента також перевищать 10 млн грн у звітному році, тоді платник податків повинен подати Звіт про КО, в якому у ролі сторони контрольованої операції вказати нерезидента-постачальника товарів/послуг. Нерезидент (третя особа – отримувач коштів) у Звіті про КО не відображається.

Коментар «Делойт». Для цілей розрахунку вартісного критерію 10 млн грн враховуються суми фактично здійснених операцій з придбання товарів. Суми оплати не враховуються при визначенні вартісного критерію, а також не відображаються у Звіті про КО.

Щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання Повідомлення про участь у МГК за 2021 рік

(ІПК №2559)

Тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27 травня 2022 року, превалюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов’язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Тому норма п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовується з 27 травня 2022 року на період дії воєнного стану.

Зважаючи на вищезазначене, у разі несвоєчасного подання платником податків Повідомлення про участь у МГК за 2021 рік без подання заяви, відповідно до Порядку №225, про відсутність можливості виконання податкових обов’язків платник податків буде притягнутий до відповідальності і до нього застосовуватиметься штрафна санкція, передбачена п. 120.6 ст. 120 розділу II ПКУ.

Коментар «Делойт». Окрім відновлення штрафних санкцій за несвоєчасне подання повідомлення про МГК, поновили чинність інші штрафи у сфері ТЦУ, зокрема за несвоєчасне подання Звіту про КО, документації з ТЦУ тощо, у разі відсутності аргументів щодо неможливості виконання податкових обов’язків на період воєнного стану.

Щодо деяких аспектів подання Звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – Звіт CbC)

(ІПК №2930)

Платник податків входить до міжнародної групи компаній (далі – «МГК»), материнська компанія якої зареєстрована в Швейцарії. Сукупний консолідований дохід МГК перевищує еквівалент 750 млн євро, тому виникає необхідність подання Звіту CbC. Платник податків не є материнською компанією, материнська компанія не уповноважувала платника податків на подання Звіту CbC. Материнська компанія МГК, відповідно до швейцарського законодавства, подає Звіт CbC самостійно до податкового органу Швейцарії.

Державна податкова служба України 3 листопада 2022 року як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди CbC. Однак дата підписання заяви про приєднання до Багатосторонньої угоди CbC не є автоматично датою набуття нею чинності.

Після того як Багатостороння угода CbC набере чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією – стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією, відповідне інформаційне повідомлення буде розміщене на вебпорталі ДПС.

Беручи до уваги той факт, що платник податків – резидент України не є материнською компанією МГК, а відповідна угода QCAA станом на 31 грудня 2022 року не набула чинності, подання Звіту CbC за звітний період, який закінчується у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року, від платника податків не вимагається.

Коментар «Делойт». Станом на сьогодні Багатостороння угода CbC ще не вважається укладеною. Отже, обов’язок подання Звіту у розрізі країн за фінансовий рік, який закінчується у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року, виникає лише в тих українських платників податків, які є материнськими компаніями МГК.

Щодо деяких аспектів подання Звіту CbC, якщо материнська компанія МГК зареєстрована у США

(ІПК №2076)

Платник податків є учасником МГК, консолідований дохід якої протягом 2020-2022 років перевищує еквівалент 750 млн євро. Материнська компанія МГК подає Звіт CbC від імені МГК у країні своєї реєстрації, а саме в США. Водночас платник податків щорічно подає Повідомлення про участь у МГК згідно з вимогами ПКУ. Платник податків не є материнською компанією, материнська компанія не уповноважувала платника податків на подання Звіту CbC. Подання Звіту CbC у юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК, тобто в США, вимагається законодавством.

Зважаючи на те, що платник податків – резидент України не є материнською компанією МГК, а відповідна угода QCAA станом на 31 грудня 2022 року не набула чинності, подання Звіту CbC за звітний період, який закінчується у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року, від платника податків не вимагається.

Інформаційне повідомлення щодо набрання чинності Двосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін міждержавними звітами між Україною та США (Bilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) (BCAA CbC) буде розміщене на вебсайті ОЕСР та вебпорталі ДПС.

Конвенція між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, що була підписана 4 березня 1994 року та набула чинності з 5 червня 2000 року, є міжнародним договором. Стаття 27 цього договору визначає, що Компетентні органи Договірних Держав будуть обмінюватися такою інформацією, яка необхідна для виконання положень цієї Конвенції або внутрішніх законодавств Договірних Держав, що стосується податків, на які поширюється Конвенція, в тій мірі, у якій оподаткування не суперечить цій Конвенції.

Таким чином, Конвенція між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал є міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для цілей застосування абзацу шостого пп. 39.4.10 ст. 39 розділу I ПКУ.

Водночас, відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, зокрема до норми абзацу шостого пп. 39.4.10 ст. 39 розділу I ПКУ щодо подання платниками податків Звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній – вперше застосовуються щодо фінансового року, який розпочинається у період з 1 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода CbC набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією – стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією, тобто відповідна угода QCAA.

Щодо деяких аспектів подання повідомлення про укладання контракту із сировинними товарами

(Знеособлена ІПК)

Платник податку користується інформаційно-аналітичним продуктом, який надає інформацію про ринкові ціни на товари двічі на місяць.

З 1 січня 2023 року набрали чинності Порядки встановлення відповідності умов контрольованих операцій щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки» (далі – «Порядки»).

Встановлення відповідності умов КО щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки» фактично може проводитись платниками податків і контролюючими органами за логічними та послідовними правилами, зазначеними в Порядках, також у ретроспективі.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, необхідно зазначити таке:

• якщо датою укладання контракту із сировинними товарами, про який подано повідомлення, є 25-те число, то для порівняння цін необхідно керуватися цінами за період з 1-го по 15-те число місяця;
• якщо датою укладання контракту із сировинними товарами, про який подано повідомлення, є 16-те число, то для порівняння цін необхідно керуватися цінами за період з 1-го по 15-те число місяця;
• якщо платник податків не направив повідомлення про укладання контракту із сировинними товарами, проте дата переходу права власності й відвантаження була в один день – 25-го числа, то для порівняння цін необхідно керуватися цінами за період з 16-го по 30-те/31-ше число місяця.

Щодо деяких аспектів подання Звіту про КО під час перебування на спрощеній системі оподаткування

(ІПК №3149)

Господарські операції платника податків, здійснені ним під час перебування на спрощеній системі оподаткування, не визнаються контрольованими для цілей оподаткування податком на прибуток згідно зі ст. 39 розділу I ПКУ, та, відповідно, такі платники не подають Звіт про КО за звітний період, в якому такий платник був платником єдиного податку четвертої групи, зокрема за 2022 рік.

Коментар «Делойт». Водночас, відповідно до ІПК №624/ІПК/99-00-21-02-02-06 від 24 травня 2022 року, податкові органи висловлювали позицію щодо необхідності визнання господарських операцій, здійснених за період перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2%, контрольованими у разі, якщо такі операції впливатимуть на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у майбутньому (у разі виконання необхідних критеріїв). Прикладом таких операцій може бути придбання основних засобів або запасів у період перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2%.

Підписуйтесь на наш телеграм-канал Deloitte Ukraine Voices! Тут ми регулярно публікуємо авторські новини, статті, подкасти та інші матеріали. Почуйте голоси експертів.

Перейти до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень

Перейти до: Україна: актуальні новини з трансфертного ціноутворення