Огляд ключових роз’яснень та консультацій контролюючих органів з питань трансфертного ціноутворення

Ми продовжуємо відслідковувати індивідуальні податкові консультації (далі – ІПК) Державної податкової служби з питань застосування правил трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ), а також консультації в системі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – ЗІР). Наше інформаційне повідомлення містить короткі висновки, надані в таких консультаціях за період з листопада 2023 року до січня 2024 року, а також коментарі спеціалістів «Делойт».

Консультації в системі ЗІР

Докладніше ознайомитися з консультаціями, наданими в системі ЗІР, можна за посиланням.

На яку дату визначається ціна зіставних операцій з метою застосування будь-якого з методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», та чи потрібно переглядати ціну кожного року, якщо договір укладено на кілька років, і ціна не змінюється?

Категорія 131.02.

Порівняння ціни контрольованої операції з ціною зіставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, зокрема інформації про ціни на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату.

Податковий кодекс України (далі – ПКУ) не регулює порядок договірних відносин між суб’єктами, зокрема щодо визначення цін на товари (послуги). Суб’єкт господарювання може реалізовувати товари (роботи, послуги) за договірною ціною, у тому числі, й у контрольованих операціях, що відповідає принципу свободи підприємницької діяльності. Водночас, як встановлено нормою п.п. 39.1.1 ПКУ, обсяг оподатковуваного прибутку в контрольованих операціях платник податку повинен визначати відповідно до принципу «витягнутої руки».

Індивідуальні податкові консультації

Усі індивідуальні податкові консультації можна знайти в «Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій» за відповідним номером консультації за посиланням.

Щодо деяких аспектів підготовки документації з ТЦУ

(ІПК 4479/ІПК/99-00-21-02-03)

Платник податків зазначив, що він здійснює контрольовані операції за наслідками яких складає та зберігає документацію з ТЦУ за кожний звітний період. Для контрольованих операцій за звітний 2019 рік платником податків було підготовлено документацію з ТЦУ, в якій було наведено всю необхідну інформацію, передбачену вимогами ПКУ в редакції, чинній на час здійснення контрольованих операцій.

Вимоги до змісту документації з ТЦУ, внесені Законом № 466 від 16 січня 2020 року, мають в обов’язковому порядку дотримуватися платниками податків під час складання документації з ТЦУ, починаючи з 2020 звітного року.

Документація з ТЦУ за звітний 2019 рік повинна містити перелік інформації згідно з вимогами ПКУ в редакції, чинній на момент здійснення контрольованих операцій. До моменту одержання запиту про її подання контролюючому органу платник податків може за власною ініціативою включити до такої документації інформацію, вперше включену до пп. 39.4.6 ПКУ Законом № 466.

Водночас відсутність у документації з ТЦУ за звітний 2019 рік відомостей, які вперше включені до пп. 39.4.6 ПКУ Законом № 466, не буде вважатись ненаданням запитуваної інформації.

Коментар «Делойт». Платник податків може не готувати документацію з ТЦУ за 2019 рік відповідно до вимог пп. 39.4.6 ПКУ у редакції на момент запиту податкових органів. Водночас податкові органи у процесі перевірки документації з ТЦУ мають право запитати додаткову інформацію в рамках окремого запиту.

Щодо необхідності податків звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – Звіт CbC) в Україні

(ІПК 4/ІПК/99-00-21-02-03)

Платник податків є учасником міжнародної групи компаній (далі – МГК), але не є материнською компанією. Державою (територією) податкового резидентства материнської компанії МГК є Данія. Консолідований дохід групи за 2022 рік склав більше 750 млн євро. Водночас Звіт CbC був поданий іншим учасником МГК у Данії.

Норми абзаців четвертого – сьомого пп. 39.4.10 ПКУ щодо подання платниками податків Звіту CbC вперше застосовуються щодо фінансового року, який розпочинається у період з 1 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода CbC набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією – стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією. Відповідні звіти за наявності підстав, визначених абзацами четвертим – сьомим пп. 39.4.10 ПКУ, подаються з дотриманням строку подання Звіту CbC, визначеного пп. 39.4.11 ПКУ.

Згідно із повідомленням на вебсайті ОЕСР Україна входить до переліку 100 підписантів (сторін) Багатосторонньої угоди компетентних органів щодо обміну звітами між країнами із датою її підписання 03.11.2022 року.

Згідно з пп. 14.1.103 ПКУ Угода QCAA (для цілей ст. 39 ПКУ) – це угода, укладена між компетентними органами України та іноземної юрисдикції, які є сторонами чинного міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, яка передбачає автоматичний обмін звітами у розрізі країн міжнародної групи компаній між Україною і такою іноземною юрисдикцією (Qualifying Competent Authority Agreement), у тому числі Багатостороння угода CbC.

Враховуючи, що платник податків не є материнською компанією МГК, а відповідна угода QCAA станом на 31.12.2022 року не набула чинності, подання Звіту CbC за звітний період, який закінчується у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року, від платника податків не вимагається.

Щодо застосування штрафних санкцій у разі самостійного виправлення платником податків методологічних помилок у Звіті про контрольовані операції

(ІПК 4576/ІПК/99-00-21-02-03)

Платник податків вчасно подав Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт), проте у Звіті були допущені помилки, а саме: невірно відображений код методу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» (графа 21 Звіту), а саме: замість методу чистого прибутку (код методу 304) вказано метод порівняльної неконтрольованої ціни (код методу 301) та показник рентабельності (графа 22 Звіту), а саме: замість чистої рентабельності витрат (код показника рентабельності 440) вказано метод порівняння неконтрольованої ціни. Водночас вартісні показники контрольованих операцій не змінились. Додатково платник податків повідомив, що він не є об’єктом перевірки з боку контролюючого органу.

ПКУ не передбачено застосування штрафних санкцій у разі самостійного виправлення платником податків методологічних помилок, допущених під час складання Звіту, що не призвели до недекларування або несвоєчасного декларування контрольованих операцій у раніше поданому Звіті.

Водночас такий платник зобов’язаний подати уточнюючий Звіт у порядку, передбаченому пп. 39.4.2 ПКУ.

Щодо подання звіту про контрольовані операції щодо операцій з нерезидентами зі спеціальними організаційно-правовими формами

(ІПК 3666/ІПК/99-00-21-02-03-06)

Платник податків повідомив, що в 2022 році він здійснював господарські операції із резидентом Федеративної Республіки Німеччина (далі – резидент Німеччини), організаційно-правова форма якого включена до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 року № 480 (далі – Перелік). Річний дохід платника податків від будь-якої діяльності перевищує 150 млн грн за 2022 рік, а обсяг господарських операцій платника податків із резидентом Німеччини не перевищує 10 млн грн.

Оскільки обсяг контрольованих операцій платника податків нерезидентом не перевищив 10 млн грн у 2022 році, тому відсутня необхідність подавати звіт про контрольовані операції.

Коментар «Делойт». Водночас платник податків має право підготувати документацію з трансфертного ціноутворення та надати її у разі відповідного запиту від податкових органів для обґрунтування відповідності контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» або здійснити 30% коригування фінансового результату відповідно до пп. 140.5 ПКУ.

Щодо визнання операцій між представництвом та його материнською компанією контрольованими

(ІПК 4685/ІПК/99-00-21-02-03, 4686/ІПК/99-00-21-02-03)

Представництво повідомило, що протягом 2018–2019 років у ході господарської діяльності отримало доходи від надання послуг з перероблення давальницької сировини. Послуги надавалися фірмі – нерезиденту, яка є материнською компанією (далі – нерезидент). Крім того, представництво здійснювало такі внутрішньогосподарські розрахунки із нерезидентом, загальна сума яких перевищує 10 млн грн: отримало обладнання (складальну лінію) в тимчасове безоплатне користування від материнської компанії, яке обліковувалося на позабалансовому рахунку представництва; отримало давальницьку сировину й тарні матеріали від материнської компанії; здійснило вивіз готової продукції, виготовленої з давальницької сировини.

Оскільки під час здійснення операцій із давальницькою сировиною перехід права власності на таку сировину не відбувається, то вартість такої давальницької сировини не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств як виконавця, так і замовника і, як наслідок, не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для трансфертного ціноутворення.

Отже, під час визначення обсягів господарських операцій для цілей трансфертного ціноутворення за 2018–2019 роки представництво не повинно враховувати операції з отримання давальницької сировини, переданої замовником для виробництва готової продукції, як такі, що не викликають зміни в структурі активів та зобов’язань або власному капіталі платника.

Якщо представництво не здійснює контрольовані операції, то воно не повинно подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та складати і зберігати документацію з трансфертного ціноутворення.

Коментар «Делойт». У цьому випадку лише операції з отримання доходу від надання послуг з перероблення давальницької сировини визнаються контрольованими та підлягають відображенню у звіті про контрольовані операції.

Щодо питань визнання операцій з безоплатного отримання від нерезидента міжнародної технічної допомоги контрольованими

(ІПК 4579/ІПК/99-00-21-02-03)

Платник податків повідомив, що він є реципієнтом у рамках Проєкту енергетичної безпеки (далі – Проєкт), донором якого виступає Агентство США з міжнародного розвитку USAID (далі – Уряд США), і відповідно має реєстраційну картку проєкту.

Акредитованим виконавцем Проєкту згідно зі Свідоцтвом про акредитацію виконавця (юридичної особи – нерезидента) проєкту (програми) міжнародної технічної допомоги, виданого Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, є компанія, зареєстрована за законодавством Сполучених Штатів Америки.

Нерезидентом у рамках Проєкту безоплатно поставлено майно, зокрема, необоротні активи та запаси у власність платника та безоплатно поставлені нематеріальні активи у тимчасове використання платником податку.

Якщо операція з безоплатного отримання від нерезидента міжнародної технічної допомоги (майна) не відповідає критеріям, встановленим підпунктами «а» - «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, вона не є контрольованою та не враховується при розрахунку вартісного критерію контрольованих операцій.

Коментар «Делойт». Якщо операції з безоплатного отримання від нерезидента міжнародної технічної допомоги (майна) можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, то такі операції будуть враховуватись при визначені вартісного критерію контрольованих операцій.

Щодо визнання операцій з нарахування відсотків за кредитним договором контрольованими у разі відступлення права вимови на користь іншого контрагента

(ІПК 310/ІПК/99-00-21-02-03)

Протягом минулих періодів платник податків отримав кредит від резидента Республіки Кіпр. Операції з нарахування відсотків за таким кредитом для платника податків є контрольованими та відображаються у Звіті про контрольовані операції. Протягом 2022–2023 років виплата нарахованих за кредитом відсотків не здійснювалась. Водночас платник податків планує відступити права вимоги заборгованості за цим кредитним договором на користь іншого нерезидента, який зареєстрований у Республіці Сінгапур.

Враховуючи, що Республіка Сінгапур включена до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 ПКУ відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045, та у випадку досягнення в ході нарахування відсотків на користь нерезидента, який зареєстрований у Республіці Сінгапур – новому кредитору, вартісних критеріїв, встановлених пп. 39.2.1.7 ПКУ, такі операції відповідно до підпункту «в» пп. 39.2.1.1 ПКУ є контрольованими.

Коментар «Делойт». Якщо в наступних періодах сума нарахованих відсотків за кредитним договором на користь резидента Республіки Сінгапур перевищить 10 млн грн за звітний рік, а річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за звітний рік, перевищує 150 млн грн, то такі операції вважатимуться контрольованими.

Щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній

(ІПК 3639/ІПК/99-00-23-02-01-06)

Платник податків повідомив, що він подав повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення про участь у МГК) за 2021 рік (з нульовими даними, оскільки платник податків не бере участь у міжнародній групі компаній) із запізненням, а саме 9 серпня 2023 року (граничний строк подання – до 1 жовтня 2022 року).

У разі здійснення платником податків контрольованих операцій у звітному 2021 році, незалежно від того, чи був платник податків учасником відповідної міжнародної групи компаній, він мав подати Повідомлення про участь у МГК до 1 жовтня 2022 року.

Несвоєчасне подання платником податків Повідомлення про участь у МГК відповідно до п. 120.6 ПКУ тягне за собою накладення штрафу у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання Повідомлення про участь у МГК, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Коментар «Делойт». Починаючи з 2022 звітного року подавати Повідомлення про участь у МГК повинні лише ті платники податків, які є учасником відповідної МГК та які у звітному році здійснювали контрольовані операції.

Підписуйтесь на наш телеграм-канал Deloitte Ukraine Voices! Тут ми регулярно публікуємо авторські новини, статті, подкасти та інші матеріали. Почуйте голоси експертів.

Перейти до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень

Перейти до: Україна: актуальні новини з трансфертного ціноутворення