Країни світу реагують на коронакризу податковими стимулами. А що робить Україна

На жаль, коронавірус стрімко поширюється світом, а кількість хворих вже перевищила півтора мільйона. Щоб не допустити колапсу системи охорони здоров’я, уряди більшості держав, які постраждали від пандемії, запровадили жорсткі карантинні заходи, що, у свою чергу, майже повністю зупинило цілі сектори економіки.

А щоб не допустити катастрофічних наслідків для зайнятості населення та економічної стабільності, вводяться заходи для підтримки бізнесу і приватних осіб.

Найчастіше такі заходи набувають форми різноманітних податкових стимулів, а саме – незастосування штрафів на певний період, відсутність необхідності обґрунтування затримок у сплаті та подачі декларацій тощо.

Також призупиняються податкові перевірки, звільняються певні операції від оподаткування ПДВ, вводяться пільги на лікарняні відпустки та виплати для працівників і роботодавців, підприємства окремих галузей взагалі тимчасово звільняються від сплати податків.

Популярним заходом є відстрочення сплати ПДВ і податку на доходи фізичних осіб або сплата нарахованих податкових зобов’язань частинами, в розстрочку. При цьому сплата відкладається не лише на місяць-два, а частіше на пів року чи навіть до кінця 2020 року.

Зокрема, такі або схожі заходи запровадили Великобританія, Словенія, Нідерланди, Індонезія, Бельгія, Кіпр та інші.

А що ж Україна? В нашій державі прийняли вже кілька подібних законів, за останній з яких проголосували 30 березня.

Серед заходів, які вжили в Україні:

• звільнення від оподаткування коштів, спрямованих на боротьбу з пандемією COVID-19;
• призупинення перевірок та процедур адміністративного оскарження;
• відстрочення подання декларацій та сплати податків без нарахування штрафів;
• зняття лімітів на віднесення витрат на благодійність до податкових витрат;
• звільнення від сплати ЄСВ для приватних підприємців.

Однак таких кроків може бути недостатньо чи навіть замало для покращення ліквідності підприємств в умовах суворої кризи, початок якої ми вже можемо спостерігати у вітчизняній економіці.

Зважаючи на досвід та методи інших держав у боротьбі з подоланням кризи, спричиненої COVID-19, Україна може зробити більше для полегшення долі своїх платників податків, які опинились у вкрай непростому становищі – як через карантинні обмеження, так і через світову фінансову кризу, яка набирає обертів.

Передусім, парламенту та уряду слід звернути увагу на такі заходи:

• Будь-які пільги та відстрочення сплати податків мають передбачатися законом чітко і прозоро. Наразі законом передбачено лише відсутність штрафних санкцій за несплату податків протягом періоду карантину, але прямо не сказано про відстрочення такої сплати.
  
  Це породжує ще більшу невизначеність для бізнесу і потенційно може створити поле для додаткового фіскального тиску з боку податківців.

• Введення подвійного вирахування з доходу підприємств витрат у розмірі 200%, якщо такі витрати спрямовані на боротьбу з COVID-19.
  
  Допомогти нашій системі охорони здоров’я у скрутний час може, наприклад, закупівля обладнання для лікарень (зокрема апаратів штучної вентиляції легень), засобів захисту для лікарів, ліків тощо. Це стимулюватиме благодійність задля подолання наслідків пандемії.

• Забезпечення безперебійної роботи електронного документообігу.
  
  Цей крок є особливо важливим в умовах відсутності постійного доступу до офісних приміщень та підпису паперових документів. Законодавча база для прийняття податківцями цих документів існує, однак на практиці контролюючі органи не завжди сприймають їх всерйоз, навіть коли повністю виконані всі законодавчі вимоги до підтвердження такого електронного документа.
  
  За допомогою відповідних роз’яснень уряду слід не допустити оскарження податковими органами первинних документів, підготовлених платниками податків в електронному вигляді у період, коли необхідність фізично транспортувати «папірці» з одного місця в інше може стати додатковим фактором ризику в нелегкій справі стримування епідемії.

• Введення процедури розстрочки сплати єдиного соціального внеску (22% від усього фонду оплати праці) на період у кілька місяців, а не лише поточне звільнення від штрафу за несвоєчасну сплату до кінця травня.
  
  Це також могло б додатково мотивувати українські підприємства, залишити нарахування заробітної плати для працівників на докризовому рівні, що в цілому підтримало б купівельну спроможність населення та спонукало б країну до швидшого виходу з кризи після завершення карантинних заходів.
  
  Багато країн надають подібну розстрочку і для ПДВ. Однак, важливо зазначити, що це була б найкоштовніша пільга для державного бюджету України, який здебільшого наповнюється саме за рахунок ПДВ. Надходження до державного бюджету від цього податку у 2020 році заплановано у розмірі 446,3 млрд грн, що складає 52% від усіх податкових надходжень.
  
  Чи зможе наш державний кошторис витримати таку щедрість? Це непросте питання вимагає окремого розгляду.

• Податкова розстрочка для підтримки окремих галузей бізнесу, які найбільше постраждають від карантинних обмежень: туристична і готельна сфери, авіакомпанії та заклади громадського харчування.

Україна рухається у вірному напрямку, демонструючи своє вміння швидко реагувати на виклики й адаптуватися до нових реалій.

Однак поки вжитих заходів недостатньо для того, щоб підтримувати національну економіку й після карантину влаштувати її повноцінний перезапуск. Нам зараз як ніколи потрібно швидко вивчати та аналізувати досвід інших країн і переймати кращі рішення для стабілізації власної економіки.

Автор висловлює подяку спеціалістам податково-юридичного департаменту «Делойт» в Україні – Юлії Хабло та Ользі Домаренко – за спільну роботу над статтею.

Джерело: https://finance.liga.net/ekonomika/opinion/strany-mira-reagiruyut-na-koronakrizis-nalogovymi-stimulami-a-chto-delaet-ukraina