Перше в Україні дослідження організаційного добробуту – як компанії піклуються про своїх працівників

«Делойт» в Україні та Wellbeing Company дослідили, як українські роботодавці піклуються про добробут своїх працівників, чому організаційний добробут стає актуальним HR інструментом, та як він впливає на ефективність співробітників.

Понад рік тому світом поширилась пандемія COVID-19, яка стала значним випробуванням для роботодавців. Віддалений режим роботи, розмивання меж між професійним і особистим життям, збільшення рівня напруги довкола питань здоров’я та безпеки, почастішання випадків емоційного вигорання – все це перетворило питання добробуту працівників на надважливе завдання для власників та HRD компаній і стало новою бізнес-вимогою для роботодавця.

«Піклування про добробут – це не примха самих працівників, а реальний ключ до ефективності бізнесу. Працівники, які мають ментальні проблеми і не отримують належної допомоги, на 50% менш залучені у робочий процес. Це позначається на багатьох показниках компаній, в тому числі фінансових. Тож для максимально швидкого відновлення бізнесу після коронакризи керівники повинні вжити всіх можливих заходів для підтримки належного фізичного і ментального стану працівників, щоб зберегти ефективність їхньої роботи й забезпечити стійкість організації. Для цього важливо перейти від застосування точкових програм, які покривають лише поточні потреби співробітників, до розробки комплексної стратегії добробуту та імплементації взаємопов’язаного комплексу дій», – зазначає Олена Бойченко, директор Human Capital Advisory Services компанії «Делойт» в Україні.

Дослідження «Добробут співробітників: визначення шляху до успіху» є першим в Україні дослідженням організаційного добробуту. Воно відображає ставлення українських роботодавців до питань добробуту та містить поради щодо побудови стратегій його покращення. У дослідженні взяли участь 57 українських організацій з різних галузей економіки. Майже половина респондентів має понад 1,000 співробітників.

«Кількість бізнесів, що мають комплексну стратегію організаційного добробуту, становить менше 40%. Читачам буде цікаво порівняти цей показник з відсотком топ-менеджерів, які розуміють зв’язок між добробутом співробітників і ефективністю компанії. Звіт сповнений корисних інсайтів для CEO, HRD та власників. Кожна його цифра доводить, що сьогодні організаційний добробут є дієвим інструментом формування життєстійкості компаній, їх фінансової ефективності, розвитку свідомого лідерства та сильного бренду роботодавця», – коментує Олена Бондар, CEO Wellbeing Company.

Як українські роботодавці керують добробутом працівників

Попри те, що усі опитані роботодавці вживають заходів щодо підтримки добробуту співробітників, понад половина з них (61%) не мають розробленої стратегії добробуту, а діють ситуативно, задовольняючи точкові потреби співробітників. Така тенденція спостерігається в усіх галузях за винятком споживчих товарів, де 55% компаній відповіли, що мають сформовану стратегію добробуту.

Кожна третя компанія (31%) розробляє програми добробуту виключно навколо турботи про здоров’я, і лише 1 з 6 організацій (16%) впроваджує більш комплексні стратегії добробуту як суспільного блага, тобто зосереджується на добробуті задля соціальної стійкості, здоров’я спільноти, сімей та громадян загалом.

На думку роботодавців, найважливішими для співробітників є фінансовий та фізичний добробут. Тому саме ці складові добробуту здебільшого покриваються корпоративним програмами. Також у фокусі роботодавців залишається ментальний добробут. Серед програм покращення добробуту найпопулярнішими є запровадження гнучкого графіку роботи (практикують 94% роботодавців), надання приватного медичного страхування (забезпечують 89% роботодавців), а також підвищення обізнаності співробітників щодо проблем ментального здоров’я (здійснюють 74% роботодавців).

82% компаній переглянули свої програми добробуту під впливом пандемії, зробивши фокус саме на віддаленій роботі, ментальному здоров’ї та розширенні програм страхування.

Майже всі організації (89%) відзначають позитивні результати від впровадження програм добробуту в 2020 році. Найбільше це вплинуло на посилення бренда роботодавця, підвищення морального духу та рівня залученості співробітників.

Ментальне здоров’я та стрес на роботі

Понад половина організацій (53%) відстежує і намагається зменшити стрес на роботі. Задля цього роботодавці проводять опитування серед персоналу для виявлення проблем (83% компаній), впроваджують ініціативи, спрямовані на покращення балансу між особистим життям та роботою (79% компаній), а також залучають фахівців для психологічної підтримки співробітників (48% компаній).

Найпоширенішою причиною стресу для співробітників більшості організацій (78%) є навантаження та обсяг роботи. Наступні за значимістю фактори безпосередньо чи опосередковано пов’язані з пандемією та карантином, зокрема віддалена робота.

Хоча більшість (82%) керівників розуміє і підтримує розвиток добробуту співробітників, топ-менеджмент лише кожної третьої організації (33%) заохочує працівників піклуватися про своє ментальне здоров’я, кожної п’ятої (22%) – обізнаний щодо навичок комунікації на такі теми та кожної десятої (9%) – компетентний у виявленні ознак появи ментальної хвороби.

Овертайми, робота на лікарняному та у відпустці

Протягом останнього року 76% організацій зіштовхнулися з проявами лівізму – явища, коли працівники беруть щорічну відпустку, аби вирішити робочі питання, на які не вистачило робочого часу, або працюють понаднормово. Щоб мінімізувати такі випадки, роботодавці намагаються моніторити і перерозподіляти навантаження, а також регулярно спілкуватися зі своїми співробітниками.

Іншою поширеною тенденцією є презентеїзм – коли працівник не може виконувати свою роботу ефективно через хворобу, травму чи інші обставини, але продовжує ходити в офіс чи працювати дистанційно. Таке явище спостерігають 63% опитаних компаній. Найпопулярніший метод боротьби з презентеїзмом серед роботодавців – примусове відправлення працівників додому.

Вплив віддаленої роботи на добробут

Більшість організацій (83%) спостерігають одночасно і позитивний, і негативний вплив віддаленої роботи.

Для мінімізації негативного впливу віддаленої роботи на добробут співробітників роботодавці проводять командні онлайн-зустрічі, тімбілдінги й намагаються забезпечити комфортні умови праці з дому. Поширеною практикою (72%) є надання додаткової робочої техніки та обладнання (столи, стільці, роутери тощо). Незначна частина роботодавців (4%) надає грошову компенсацію у вигляді одноразової надбавки.

Вплив технологій на добробут

Розвиток сучасних технологій має як позитивний, так і негативний вплив на добробут співробітників – про це заявило 57% респондентів. Найбільшими викликами використання технологій стали неможливість розділити роботу й особисте життя, а також зниження якості комунікації через зменшення особистих контактів.
Найбільшим позитивним аспектом використання технологій відзначена можливість працювати у гнучкому форматі. Це дозволяє зберегти час, який мав би бути витрачений на дорогу до офісу, а також заощадити кошти.

Не всі організації застосовують повний потенціал технологій у питаннях добробуту: лише третина (30%) використовує технологічні рішення для підтримки добробуту співробітників.