Ратифікація Україною Багатосторонньої конвенції в рамках плану BEPS

28 лютого 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування» (надалі – «Конвенція»). На сьогоднішній день Конвенцію підписали вже 87 країн. Вона залишається відкритою для підписання і очікується, що незабаром буде підписана іншими державами.

Конвенція є одним з 15-ти Кроків, передбачених Планом BEPS (від англ. «Base Erosion and Profit Shifting») – проектом Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з розробки заходів протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку.

I. Сфера дії Конвенції

Метою Конвенції є автоматичне внесення змін до всіх чинних двосторонніх міжурядових угод про уникнення подвійного оподаткування (надалі – «двосторонні угоди»), які були зазначені відповідними державами, що підписали Конвенцію (надалі – «договірні держави»), в повідомленні до депозитарія (ОЕСР), що усуває необхідність двостороннього узгодження таких змін між окремими країнами.

Україна повідомила ОЕСР про намір оновити 76 двосторонні угоди, зокрема, угоди з Кіпром та Великобританією.

Відповідна двостороння угода буде регулюватися нормами Конвенції в разі одночасного дотримання таких умов:

• обидві договірні держави ратифікують Конвенцію; та
• обидві договірні держави повідомлять ОЕСР про бажання оновити свою двосторонню угоду через механізм Конвенції.

Планується, що в майбутньому Конвенція внесе зміни до більш ніж 2 000 двосторонніх угод, укладених між різними країнами світу.

II. Наслідки приєднання до Конвенції

Особливістю Конвенції є те, що вона може не вносити однакові зміни до всіх двосторонніх угод. Натомість, вона є гнучким інструментом і передбачає імплементацію різних варіантів своїх положень (на вибір договірних держав) щодо врегулювання низки питань, а також можливість відмови від внесення певних змін до двосторонніх угод.

Таким чином, наслідки підписання Конвенції можуть бути різними для різних двосторонніх угод. Для розуміння того, який вплив матиме підписання Конвенції на кожну конкретну двосторонню угоду, необхідно проаналізувати, які положення (і в якому варіанті) прийняла кожна з договірних держав, а також з’ясувати, чи обидві договірні держави повідомили ОЕСР про бажання оновити таку двосторонню угоду дією Конвенції.

III. Основні зміни, які приймає Україна у зв’язку з підписанням Конвенції

1) Мета двосторонніх угод

Вносяться зміни до тексту преамбул двосторонніх угод. Відповідно до таких змін, договірні держави мають намір усунути подвійне оподаткування без створення можливостей для неоподаткування або зниженого оподаткування шляхом уникнення або ухилення від сплати податків (в т. ч. шляхом використання резидентами інших юрисдикцій переваг двосторонніх угод через домовленості «treaty shopping»).

2) Запобігання неправомірному застосуванню двосторонніх угод (тест основної мети)

Двосторонні угоди будуть доповнені важливим правилом, спрямованим на запобігання зловживанню двосторонніми угодами – тестом основної мети. Тест основної мети (Principal Purpose Test) передбачає, що надані двосторонніми угодами переваги не будуть застосовуватися до домовленостей/транзакцій, якщо основною (або однією з основних цілей) домовленості/транзакції є отримання переваг за двосторонніми податковими угодами. На практиці така зміна означає, що податкові органи зможуть оскаржувати застосування двосторонніх угод, ставлячи питання щодо мети створення компанії за кордоном та реальних підстав для здійснення виплат на користь такої компанії.

3) Доходи від відчуження акцій або часток, вартість яких походить здебільшого від нерухомого майна

Зазвичай, двосторонні угоди вже передбачають, що доходи, отримані резидентом однієї договірної держави від відчуження акцій або інших прав участі в особі, можуть оподатковуватись в іншій договірній державі за умови, що певна частина вартості таких акцій або прав походить від нерухомого майна, розташованого в цій іншій договірній державі. Тепер це правило застосовується, якщо в будь-який час протягом 365 днів, що передували відчуженню, дотримується умова щодо відповідного «граничного» значення вартості.

4) Постійне представництво

Конвенція вносить ряд змін, що стосуються випадків виникнення постійного представництва (наприклад, наслідки «розділення» контрактів, зміни переліку видів діяльності, які не призводять до виникнення постійного представництва, положення щодо протидії зловживанню через постійні представництва, розташовані у третіх юрисдикціях, та ін.).

5) Процедура взаємного узгодження та вирішення спорів

Визначено процедуру вирішення спорів, які виникають у зв’язку з застосуванням двосторонніх угод. Така процедура передбачає, що платник податку, який вважає, що дії однієї або обох договірних держав призводять або можуть призвести до оподаткування такого платника невідповідно до двосторонньої угоди, може звернутися до компетентного органу будь-якої з договірних держав із відповідним запитом. Якщо компетентний орган вирішить, що запит платника є обґрунтованим, але сам орган не може прийняти рішення самостійно, справа повинна бути вирішена за взаємною згодою з компетентним органом іншої договірної держави.

IV. Набрання чинності та введення в дію

Наразі Закон про ратифікацію Конвенції (надалі – «Закон») очікує на підпис Президента України. Після підписання Закону Президентом, Україна повинна надати документи про ратифікацію Організації економічного співробітництва та розвитку на зберігання, а вже після цього почнеться відлік строку, встановленого Конвенцію для набрання нею чинності, а також окремого строку – для введення положень Конвенції в дію.

Можна очікувати, що положення Конвенції можуть почати діяти для України вже починаючи з 1 січня 2020 року. Детальніше про те, як бізнесу слід реагувати на підписання Конвенції, читайте за посиланням. У разі виникнення питань, пов’язаних з приєднанням України до Конвенції та наслідками, які у зв’язку з цим виникають, ми будемо раді надати вам консультаційну допомогу.