Огляд ключових роз’яснень та консультацій контролюючих органів з питань трансфертного ціноутворення

Протягом вересня – листопада 2020 року Державна податкова служба опублікувала низку індивідуальних податкових консультацій (далі – «ІПК») з питань трансфертного ціноутворення (далі – «ТЦУ»), а також консультації в системі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – «ЗІР»). Деякі з консультацій стосуються останніх змін, внесених Законом України №466-ІХ до Податкового кодексу України (далі – «ПКУ»). Нижче викладено огляд, який містить короткі висновки, надані в таких консультаціях, а також коментар спеціалістів «Делойт» щодо деяких висновків, які потребують детального пояснення.

Консультації в системі ЗІР Державної податкової служби

Категорія 131.10. Чи застосовуються до платників податків штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання Звіту про контрольовані операції за податковий (звітний) 2019 рік, граничний термін подання якого припадає на період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)?

До платників податків, які подали звіт про контрольовані операції за 2019 рік у термін до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції, передбачені п. 120.3 та п. 120.6 ст. 120 Податкового кодексу України, не застосовуються.

Детальніше з консультацією, наданою в системі ЗІР, можна ознайомитися за посиланням.

Коментар «Делойт». Згідно з позицією податкових органів, навіть якщо платник податків подасть звіт про контрольовані операції за 2019 рік вже після 1 жовтня 2020 року, але до закінчення карантинних заходів, то штрафи за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції не будуть нараховані.

Індивідуальні податкові консультації

Усі ІПК можна знайти в «Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій» за відповідним номером консультації за посиланням.

Щодо визнання деяких операцій (позик, виплати дивідендів) контрольованими

(ІПК №4323)

Висновки:

• Сума повернення позики не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей ТЦУ. Проте сума нарахованих відсотків за отриманими кредитами підлягає врахуванню при визначенні вартісного критерію.
• Виплата дивідендів у грошовій формі платником податку на прибуток на користь нерезидента не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток такого платника. Таким чином, такі операції не підпадають під визначення контрольованих.

Щодо коригування експортних операцій відповідно до положень статті 140.5.5 ПКУ

(ІПК №4664, №4665)

Платник податків збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог підпункту 140.5.5 статті 140 ПКУ на 30% від вартості реалізованих товарів (робіт, послуг) на користь контрагента-нерезидента, держава реєстрації якого включена до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (далі – «Перелік низькоподаткових юрисдикцій»), якщо такі операції не досягають вартісних критеріїв.

Коментар «Делойт». Норма щодо 30% коригування відносно експортних операцій набула чинності 23 травня 2020 року. Податкові органи не уточнюють, з якого періоду повинна застосовуватися норма – з 1 січня 2020 року чи з 23 травня 2020 року. Ми вважаємо, що існують аргументи на користь того, що зазначене положення застосовується не до всього 2020 звітного року, а тільки починаючи з 23 травня 2020 року.

Також, окрім контрагентів-резидентів низькоподаткових юрисдикцій, під дію цієї норми підпадають операції з контрагентами, організаційно-правові форми яких включено до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток №480 від 4 липня 2017 року (далі – «Перелік ОПФ»).

Щодо питань стосовно заповнення Повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту

(ІПК №4417)

Помилку в зазначенні коду, встановленого в країні реєстрації контрагента-нерезидента, в Повідомленні про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту можна віднести до технічної помилки, щодо якої ПКУ не передбачає застосування штрафних санкцій. Зважаючи на те, що Повідомлення оцінюється як цілісний документ в цілях контролю за трансфертним ціноутворенням, а саме з метою ідентифікації сторін операцій, ДПС вважає за доцільне подання Повідомлення зі змінами щодо коду контрагента-нерезидента у строк, передбачений законодавством.

Щодо питань контролю з ТЦУ операцій постійних представництв

(ІПК №4142)

Якщо постійне представництво нерезидента в межах внутрішньогосподарських розрахунків здійснює перерахування частини вільних грошових коштів, які залишилися після оподаткування податком на прибуток підприємств, на користь нерезидента – головного офісу материнської компанії, такі операції є господарськими операціями для цілей ТЦУ та мають бути відображені в звіті про контрольовані операції за відповідний звітний рік у разі досягнення вартісного критерію.

Коментар «Делойт». Державна податкова служба звертає увагу на чинну норму ПКУ щодо контролю операцій постійних представництв, відповідно до якої операції між нерезидентом та його постійним представництвом на території України (зокрема, внутрішньогосподарські розрахунки) визнаються контрольованими, якщо обсяг таких операцій перевищує 10 мільйонів гривень.

Ми рекомендуємо ретельно підійти до аналізу операцій постійних представництв з погляду ТЦУ, оскільки визнання операцій контрольованими для постійних представництв здійснюється з певними особливостями.

Щодо питань контролю з ТЦУ операцій з нерезидентами окремих організаційно-правових форм

(ІПК №3739, №3772, №3825, №3826, №3860, №4141, №4143, №4677)

Висновки:

• Операції з контрагентами-нерезидентами підпадають під визначення контрольованих у разі, якщо організаційно-правова форма певної країни входить до відповідного Переліку ОПФ. 
• Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до відповідного Переліку, у відповідному звітному році сплачувався податок на прибуток, то господарські операції з таким нерезидентом не визнаватимуться контрольованими, за відсутності інших засад визначення операцій контрольованими. 
• Платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку). Водночас ДПС рекомендує платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.
• Операції з контрагентами-резидентами Нідерландів, Німеччини, Польщі та США, які мають організаційно-правові форми, що не входять до відповідного Переліку ОПФ, не підпадають під визначення контрольованих.

Однак вищезазначені операції можуть визнаватися контрольованими за умови, якщо контрагенти є пов’язаними особами з платником податку або операції здійснювалися через комісіонера-нерезидента.

Коментар «Делойт». З нашими коментарями з цього питання можна ознайомитися в попередніх інформаційних повідомленнях за посиланням.

Коментарі спеціалістів «Делойт», зазначені в цьому огляді, носять виключно інформативний характер та не мають бути використані платниками податків без детального аналізу конкретного питання за участю спеціалістів.

Ми будемо раді надати вам консультаційну допомогу стосовно тематики вищезазначених консультацій або щодо будь-яких інших питань з ТЦУ.