Експертна думка

Законопроект про «Податковий компроміс»

Андрій Серветник, партнер податково-юридичного департаменту компанії «Делойт»

24 липня 2014

Безумовно, сама ідея амністії – позитивна. Це сигнал бізнесу про те, що держава налаштована розпочати з бізнесом взаємини з чистого аркуша. Водночас, якщо розглядати досвід інших країн у питанні проведення амністії, врахувавши специфіку України, стає очевидно, що запропонований алгоритм амністії (у Німеччині схожа реформа виявилася невдалою, безуспішними або малоуспішними були амністії в Польщі, РФ, Казахстані) - неефективний.

Підхід до проведення амністії має бути комплексним, і внесені правки мало що змінюють по суті. Податкова амністія повинна відбуватися одночасно з амністією капіталів – декларуванням фізичними та юридичними особами раніше не задекларованих капіталів зі сплатою податку (наприклад, за ставками 5% - 7%, як це було зроблено в Бельгії). Можливо, це не вирішить питання поповнення бюджету в короткостроковій перспективі, але це вкрай необхідний захід для побудови справедливих відносин у майбутньому.

Крім того, податкова амністія, запропонована в законопроекті, стосується далеко не всіх податків, зокрема, вона не розповсюджується на податок на доходи фізичних осіб. Але ж "оптимізація" податку на прибуток і ПДВ у кінцевому підсумку найчастіше конвертується саме в невраховані доходи фізичних осіб. Крім того амністія має адресувати питання відповідальності за порушення валютного законодавства (правила розміщення валютних цінностей) і правил інвестування за межами України (ліцензії на відкриття рахунків та інвестування в іноземні компанії). Під дію української амністії мають підпадати і компанії-нерезиденти (в тому числі ті, що не мають представництва в Україні) – вони також з деяких причин не могли або «не бачили необхідності» сплачувати податки в Україні.

Важливою складовою успішної амністії є довіра до держави з боку бізнесу. Метод суцільних перевірок не додає довіри і мотивації для платника податків. Держава зобов'язана встановити критерії перевірок та перелік «проблемних» контрагентів, угоди з якими з високим ступенем ймовірності вважаються такими, що могли призвести до податкових ухилень. Довіра формується шляхом системного інформування з боку держави; послідовної, інвестиційно-стимулюючої, прозорої і чесної політики по відношенню до платників податків.

Коментар опубліковано на порталі Liga.Net.

Чи була корисною ця інформація?

Схожі матеріали