Незважаючи на те, що базові потреби біженців з України в Польщі задовольняються, є сфери, де потрібна додаткова підтримка

Опитування Ukraine Refugee People's Pulse проведено в період з 24 жовтня по 31 грудня 2022 року за участю 1206 українських біженців, які проживають у Польщі. Краще розуміючи їхні потреби, легше використовувати ресурси, виділені для допомоги, у більш оптимальний спосіб. Це також сприятиме захисту людського капіталу української громади, що матиме вирішальне значення для відновлення країни після повернення додому.

Це опитування в форматі гри було розроблене для забезпечення високої залученності та відчуття довіри в респондента. Це допоможе згодом знову звернутися до людей, щоб вони могли поділитися тим, як змінились їх потреби, і мати змогу направити їх до організацій, які зможуть їх підтримати. - Коли ви залучаєте людей у творчий та ігровий спосіб, ви отримуєте глибший зв'язок, більш щирі відповіді та достовірні, дієві ідеї. - каже Майкл Сані, генеральний директор Play Verto.

Переважна більшість учасників нашого дослідження стверджують, що їхні елементарні життєві потреби задоволняються. Однак є проблеми, пов’язані із фізичним та психічним станом, особливо це стосується доступу до медичних та освітніх послуг. Головними перешкодами стали їхня вартість, мовні труднощі та відсутність доступної зрозумілої інформації. Ми повинні пам’ятати, що недостатня психологічна допомога в подоланні тягарів конфлікту матиме довгострокові наслідки для окремих людей і навіть для майбутніх поколінь.

– каже Олександр Лашек, Старший менеджер в Команді з Економічного Аналізу, Deloitte.

Освічені, молоді жінки, які піклуються про близьких

Не всі учасники дослідження, які приїхали в Польщу через російське вторгнення в Україну, мають номер PESEL – 91% мають український паспорт, а 96% зареєструвалися в базі PESEL. Переважна більшість цих людей – жінки (85%), а майже дві третини (59%) – вікова група 18-39 років. Більшість респондентів, які увійшли до вибірки, є добре освіченими: 45% респондентів мають освіту магістра або вище, 24% мають ступінь бакалавра.

Більшість респондентів зазначили, що вони мають піклуватися про когось із близьких. 53% приїхали до Польщі з дітьми віком до 16 років, а ще 13% – зі старшими неповнолітніми дітьми. 18% піклуються про літніх родичів, і майже кожен десятий (9%) про людей з інвалідністю.

Питання в опитуванні Ukraine Refugee Pulse також стосувалися планів на майбутнє. Важливим моментом з точки зору розробки довгострокових стратегій є те, що кожен п'ятий респондент (22%) заявляє про готовність залишитися в Польщі. Однак більшість респондентів планують повернутися в Україну: 8% вже планують виїхати; 48% повернуться, коли дозволять обставини.

Основні потреби забезпечено, але є проблеми низьких доходів та високого безробіття

Біженці з України, які проживають у Польщі, згадують про низький рівень доходів та високий рівень безробіття як на найбільші проблеми, з якими вони стикаються. Хоча майже кожен п’ятий респондент має роботу за фахом (19%), 28% не змогли її знайти, незважаючи на пошуки. 19% мають заробіток, але ця робота є нижчого рівня, ніж була в Україні. Важливо зазаначити, що 17% заявляють про бажання працювати, але не можуть собі цього дозволити через необхідність догляду за дитиною.

Усе це означає, що лише 9% респондентів вказують на збереження рівня життя, до якого вони звикли в Україні, а 31% вважають, що можуть задовольнити базові потреби. Більшість респондентів ледве справляються із фінансовими труднощами: 36% не мають достатнього доходу, а 24% вказали, що взагалі не мають доходів і користуються заощадженнями та соціальною допомогою.
Незважаючи на ці проблеми, переважна більшість респондентів стверджують, що їхні базові потреби в їжі, воді, санітарії та належному житлі задовольняються.

Що стосується перешкод, які заважають доступу до цих основних послуг, 62% респондентів згадують їхню вартість, але половина опитаних також пояснює проблему мовним бар’єром. Аналогічно респонденти також оцінили недоліки у сфері догляду за фізичним та психічним станом. На думку 56%, вартість є найважливішою перешкодою для доступу до медичних послуг, але також важливими є мовний бар’єр (37%) та відсутність доступної інформації (32%).

Згідно з опитуванням Ukraine Refugee Pulse, українські біженці відчувають високий рівень травматичного стресу, і багато з них не мають доступу до кваліфікованої психологічної підтримки – лише 19% респондентів користуються такими послугами. З огляду на коротко- та довгострокові негативні наслідки травматичного досвіду, розширення доступу до психологічної допомоги має стати пріоритетом для міжнародних дій.

Сила людського капіталу біженців

Однією з ключових сфер, що дозволяє людям, які приїжджають до Польщі, функціонувати незалежно, є ситуація на ринку праці. Порівняно з іншими кризами, інтеграція біженців з України відбувається відносно швидко. За оцінками, рівень зайнятості в цій групі після перших п'яти місяців після початку війни становив 30% - у попередніх кризах біженців цей результат досягався через 48 місяців після прибуття в країну ЄС.

Нам потрібно дивитися на українських біженців через призму людського капіталу. Вирішення проблеми безробіття та неповної зайнятості серед цієї висококваліфікованої групи допоможе їм зробити більший внесок у розвиток Польщи, поки вони тут. Задоволення їхніх медичних і психологічних потреб зараз дозволить їм зробити найбільш ефективний внесок у відновлення України, коли вони повернуться додому. – каже Майкл Грін, Генеральний директор Social Progress Imperative.

Однак відносно швидка адаптація біженців з України до польського ринку праці не означає легкої ситуації на індивідуальному рівні. Ці люди потребують допомоги, яку надають, зокрема, центри зайнятості. Протягом кількох місяців Deloitte реалізує проект з підтримки Міністерства сім'ї та соціальної політики у стратегічній трансформації державних служб зайнятості. Однією з цілей є зменшення бар'єрів доступу до ринку праці для біженців.

Ми всі сподіваємося, що в майбутньому Україна відновиться як сильна країна. Однак сьогодні ми не можемо передбачити, як довго триватиме ця війна. Що ми можемо зробити, так це підтримати біженців з точки зору їхніх нагальних потреб і створити умови, які нададуть їм стабільність і можливість розвиватися в Польщі, навіть якщо тільки тимчасово. Деякі з них також залишаться в нашій країні після закінчення вторгнення. Результати нашого дослідження можуть бути корисними для розробки довгострокових стратегій вирішення кризи біженців - для центральних і місцевих органів влади, міжнародних інституцій, неурядових організацій, а також для представників бізнесу

– каже Томаш Коник, Керуючий партнер, Deloitte у Польщі та країнах Балтії.